- теребити
- [теиреиби/тие]
-бл'у/, -би/ш, -биемо/, -биете/, -реибл'а/т'; нак. -би/, -б'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
теребити
Смотреть что такое "теребити" в других словарях:
теребити — теребити, требити, трѢбити розчищати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
теребити — реблю, биш, Пр. Лущити, обирати. Теребити кукурицю або фазолю … Словник лемківскої говірки
теребити — блю/, би/ш; мн. теребля/ть; недок., перех. 1) Чистити, звільняти від лушпини плоди, овочі; очищати, оббирати. || Звільняти від лушпини, лузги тощо зерно, бобові й т. ін.; лущити. 2) розм. Перебирати пальцями, злегка смикаючи; м яти. 3) розм.,… … Український тлумачний словник
теребити — Теребити: (хліб): жадібно їсти [I] чистити [19] теребити хліб: ѣсть жадно [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
теребити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
требити — теребити, требити, трѢбити розчищати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
трѢбити — теребити, требити, трѢбити розчищати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
тереб — расчищенная от кустарника под пашню земля , арханг. (Подв.), тереба мн. покосы, луга , олонецк (Кулик.), болотистое, окруженное лесом место , арханг. (Подв.). Сюда же теребить корчевать, чистить , укр. теребити, тереблю чистить, шелушить , блр.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
ТРЕБИТИ — ·стар. теребить (см. это слово.), очищать, опрастывать, отделять негодное. Требити плевелы, отребити, веять хлеб. И повеле требити путь и мосты мостити (гати), ·летописн. В др. месте теребити: И рече Володимер: теребите пути и мосты мостите,… … Толковый словарь Даля
Тербуны — Село Тербуны Страна РоссияРоссия … Википедия
